Шановні земляки!
Щороку, в останню суботу листопада, вся Україна у жалобі схиляє голову перед нашими співвітчизниками – жертвами Голодомору 1932-33 років. Сьогодні, напередодні дня пам’яті, ми згадуємо трагедію вселенського масштабу – геноцид українського народу. Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.
Сьогодні голодомор – не історична давнина, а глибока духовна рана, яка нестерпним болем пронизує пам’ять і його очевидців, і сучасного покоління.
Схилімо голови в скорботі за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму. У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі!
Хай пам’ять про всіх невинно убієнних згуртує нас, живих, дасть нам силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі.
Бажаю, щоб на кожному столі завжди був хліб і до хліба, щоб ніколи у наших дітей не бачити голодних очей, щоб дитинство їх було щасливим і ситим, щоб наші люди завжди мали достаток, а держава була могутньою та процвітаючою.
Нехай береже нас Господь від всіляких негараздів.
Голова Ізюмської районної ради Сергій Дуванський